Мета: Вчити дітей виразно декламувати вірші, формувати інтерес до читання. Розвивати акторські здібності, уяву, вміння
фантазувати.
Виховувати у дітей
любов до книги, дружні стосунки, родинні почуття.
Дійові особи: Поштар Пєчкін, Циганка, Шапокляк, Дівчинка –
Плакса, Баба Яга, Пеппі Довга Панчоха, Помилка, Буквар, Читанка, Математика,
Рідна мова (учні 4 класу), Літери (першокласники).
Ведучі:
Увага! Увага! Увага!
В першому класі урочистий
День прощання з Букварем.
День вітання і прощання -Увага! Увага! Увага!
В першому класі урочистий
День прощання з Букварем.
Свято перших букварів.
Перша сходинка зростання
Для розумних школярів.
Що ж вітайте!
Ось він наш перший клас!
(Звучить весела мелодія. Виходять першокласники.)
Пісня
«Ми першокласники»
Нові портфелики,
А в них - букварики.
Не так то просто
Серед друзів нас знайти.
Приспів.
Ми - першокласники, |
Ми - однокласники, |
О, як нам весело |
Гуртом до школи йти! | (2)
Ми пишем палички,
Крючечки, галочки.
Складаєм літери
До купки у склади.
Приспів.
Малюєм пташечки,
Квітки-ромашечки,
Співаєм весело,
Ти, пісенько, лети!
Приспів.
|
- Клас, рівняйсь, струнко!
- Товаришу директор школи, за час навчання у першому класі вивчено 33 літери українського алфавіту.
- Списано в зошитах багато десятків сторінок, загублено 5 поганих звичок, 7 ручок, 10 олівців,5 гумок, 3 ґудзики.
- Над важкими задачами «поламано» 5 голів, зламано 1 стілець, порвано 2 ранці, 5 штанів.
- У шкільному коридорі набито 4 шишки.
- Клас живе цікаво і не збирається зупинятися на досягнутому.
- Дозвольте свято розпочати.
Вчитель: Благословенна та ясна година.
Коли Буквар до рук
бере дитина.
Яка ж оце
відповідальна мить.
Нехай Господь всіх
вас благословить.
Доброго дня,
шановні гості! Дорогі діти!
-
Ось і настав той день, коли ми завершили працювати з
першим у своєму житті підручником - Букварем, проводимо свято Прощання із цією
мудрою і для кожної людини необхідною в житті книгою.
1.
Є
святкових днів багато
На листках календаря.
А між ними й наше свято –
Вшанування букваря!
2.
Ми
Букварик почали
Восени вивчати.
А тепер вже на 12
Вміємо читати.
3.
Літера
перша і перше слово,
З книгою перша серйозна розмова.
Перша сторінка, наступна сторінка,
Успіхи перші, і перші сльозинки.
4.
А як
важко було нам
Палички писати.
Ставити їх по порядку,
Мов солдатів на зарядку.
5.
Ох за
них нам попадало,
Бо ставали як попало.
Не вірили ні вчителька, ні мама,
Як важко було ставити їх прямо.
6.
Такі
муки ми терпіли,
Доки склад числа той вчили.
Зате тепер усі ми
Обчислюємо на високий рівень.
7.
Ой було
мороки з нами
Вчительці багато.
Як слова ми за хвилину
Вчилися читати.
8.
Згадайте,
люба вчителько,
Матусі, татусі,
Як «бекали » і «мекали»
Спочатку ми усі.
9.
А нині
любо слухати,
Як добре ми читаємо.
Подякуєм Букварику
І разом попрощаємось.
10. Про
труднощі пережиті,
Про те, як їх ми долали
Можна стільки говорити,
Та часу замало.
11. Любі гості, мами й тата,
В нас букварикові свято.
Добре, що прийшли до нас
На гостину в перший клас.
12.
Свято
гарним вийти зможе,
Якщо кожен допоможе.
Від пісень і жартів, звісно,
Хай сьогодні буде тісно!
(Стук і двері. Заходить Поштар Пєчкін).
Пєчкін: Це 1 клас? А чи у вас сьогодні свято? Тоді отримайте листа. А якщо
дозволите, то і я побуду у вас на святі.
(Учень читає листа:)
«Дорогі мої друзі,
я в полоні. Мене викрав злий чарівник. Я зможу повернутися, якщо ви пройдете
всі випробування, які послав вам чарівник через своїх посланців. Покладаю на
вас надію З нетерпінням чекаю визволення. Ваш Букварик.»
Вчитель: Щоб врятувати Букварика, потрібно скласти «Чарівну квітку», а пелюстки
цієї квітки у посланців чарівника. Кожна пелюстка – це завдання, яке потрібно
неодмінно виконати. То що ж маємо робити? Допоможемо Букварику? Тоді заплющуємо
очі і чекаємо до тих пір, доки буде лунати музика.
(Лунає «чарівна» музика , а коли діти
розплющують очі, перед ними танцює Циганка).
Учень : Ми першокласники.
Циганка: Давайте я погадаю вам, які оцінки будуть у 2 класі.
Учень: Не треба нам гадати. Ми і без тебе знаємо, що оцінки у нас будуть
тільки високого рівня. Краще скажи, яке завдання нам треба виконати, щоб
отримати пелюстку.
Циганка: Яку пелюстку?! Краще в карти зі мною пограйте.
Учень:Олено Юріївно, а хіба дітям можна в карти грати?
Вчителька: Звісно – це не дитяча гра, але ж треба виручати
Букварика, то ж доведеться спробувати. А якщо буде важко, то гості нам
допоможуть.
(Циганка дістає з рукавів карти з
прикладами і показує дітям .Діти відповідають).
Циганка: Вгадали.
Учень: А ми не гадаємо, ми так усе знаємо. Віддавай пелюстку.
(Циганка віддає дітям пелюстку. Знову звучить
музика і з’являється Шапокляк).
-
Треба
гарно вам читати? (Так)
-
Треба
менших ображати? (Ні)
-
На
перервах верещати? (Ні)
-
Парти
всі розмалювати? (Ні)
-
Друзів
треба виручати? (Так)
-
Треба
слухати матусю? (Так)
-
Тоді
дратуйте хоч бабусю! (Ні)
-
У класі
вибийте шибки! (Ні)
-
Вчительці
робіть все навпаки! (Ні)
-
Чи
хочете друзями моїми стати? (Ні)
-
Та я ж
вас краще вчительки буду навчати! (Ні)
Тоді беріть
пелюстку і забирайтеся геть. З такими розумненькими і добренькими я й сама не
хочу дружити.
(Знову звучить музика і з’являється Дівчинка -
плакса).
Плакса: я така одинока, у мене немає друзів. Мені завжди сумно. Я постійно
пла-а-а-ачу. Якщо зумієте мене розсмішити – пелюстка ваша.
(Жарти, смішинки у виконанні дітей).
- Чому це ти подряпаний? –
Юрко Тимка пита.
Тимко йому
відказує:
-
Та я
купав кота.
-
А я от не
подряпаний,
Хоч теж купав
свого.
-
Еге ти ж
не викручував
І не сушив його.
Мама.-Доню,за що ти сьогодні
отримала двійку?
Доня.-За співи.
Мама.-А що ти не змогла заспівати як слід?
Доня.-Та я співала, тільки на уроці математики.
Доня.-За співи.
Мама.-А що ти не змогла заспівати як слід?
Доня.-Та я співала, тільки на уроці математики.
Плакса: Ой, як мені смішно! Забирайте пелюстку, але за однієї умови: я
залишаюся з вами.
(З’являється Баба Яга).
Баба Яга: А це що за публіка зібралася? Противні
першокласники. Пелюсточка потрібна? Ха- ха ха! Спочатку мої завданнячка
виконайте, а тоді подивимось. Ну що
згода? Відгадайте від кого ці телеграми.(Зачитує телеграми від казкових героїв).
1. Дорогі малята! Не змогла прийти на ваше
свято, бо висиджую золоте яєчко. Зі святом вас! (Курочка Ряба.)
2. Розумники і розумнички! Котився на свято і
прокотився повз вас. Прийміть мої вітання! (Колобок.)
3. Любі діти! Хотіла прийти до вас на свято, та
загубила черевичок. Щасти вам у навчанні! (Попелюшка.)
Відгадали, тримайте ту вашу пелюстку!
(З’являється Пеппі Довга Панчоха).
Пеппі: Я весела дівчинка, безтурботна і безвідповідальна. У мене немає ніяких
проблем. Навчання мене цікавить менше за все. Люблю нашкодити, пожартувати над
кимось, посміятись. Сподіваюсь, що ви такі самі і школа вам не потрібна. Якщо доведете,
що я не права, віддам пелюстку.
Діти виконують пісню «Вчать у школі»
Додавати й
віднімати,
І писати, і читати Вчать у школі, вчать у школі, вчать у школі. Малюків не ображати, Друзям всім допомагати Вчать у школі, вчать у школі, вчать у школі. З вчителем не сперечатись, Бути чемним намагатись, Вчать у школі, вчать у школі, вчать у школі. Книжку й зошит не бруднити І щоденник не губити Вчать у школі, вчать у школі, вчать у школі. В школі жуйки не жувати, Їх під парту не ховати Вчать у школі, вчатьу школі, вчать у школі. І мобілки не носити, На уроках не дзвонити Вчать у школі, вчать у школі, вчать у школі. Завдання робити всі, І легенькі, і важкі Вчать у школі, вчать у школі, вчать у школі. Навчання не пропускати, У хмаринках не літати Вчать у школі, вчать у школі, вчать у школі. |
-
Візьмуть!
(Виходить Помилка).
Помилка: Я Помилка лукава,
Погана в мене слава.
Букви плутаю, бува,
Перекручую слова.
Ну що , розумні первачки?
Мої знайдете помилки?
Якщо пелюсточку бажаєте,
Попрацювати добре маєте.
(Показує дітям картки, на яких записані
слова з помилками. Діти їх виправляють).
З’являється Чарівниця і звертається до
присутніх.
Чарівниця: Бачу ви кмітливі, винахідливі , розумні діти. Всі
мої завдання виконали. Я навіть подобрішала. Але я зла чарівниця і так просто не
здамся. У мене є ще одна умова. Якщо вона буде виконана, то вернеться ваш
Букварик цілим і неушкодженим, а якщо ні, то пропало ваше свято. Моя умова в
цьому конверті. А я зникаю. Мене не шукайте. Запам’ятайте: не виконаєте умову
не вернеться Букварик! (Віддає вчителеві конверт і зникає).
Вчитель: Ну й налякала нас ця Чарівниця. Але ми теж не здамося. Подивимось, що
тут.
(У конверті
завдання для батьків).
1) Яка шоста буква
алфавіту ? ( Д )
2) Скільки букв в
українському алфавіті ? ( 33 )
3) Скільки голосних
звуків в українській мові ? ( 6 ).
4) Як називається
крупа із проса ? ( Пшоно ) .
5) Який сьогодні
день тижня ?
6 ) Який місяць
року має найменше днів ? ( Лютий ) .
Вчитель: молодці наші батьки, не підвели. Заробили останню пелюсточку. Наша
квіточка ожила, засяяла яскравими барвами. То де ж наш Букварик?
(Заходить Букварик).
Букварик: Дякую ,що не забули про мене , що врятували .
Я – Букварик , вам
відомий .
Дуже гарний ,
малюнковий
Залюбки всіх вчу
читати .
Нема часу спочивати
Кожен рік мене
листають
Ніжні пальчики нові
…
Хай же розум
здобувають
Любі дітоньки малі
.
Щиро зі всіма
ділюся –
Не шкодую своїх
знань;
Безліч хитрих і
цікавих
Маю для малят
завдань .
Тож зростайте ,
діти милі ,
І читайте залюбки .
Пісня « Букварик»
Сл. А Орел, муз. С. Антоник.
1. Беру до рук букварик я,
Там букви всі – від
А до Я.
Від звуків перших
до складів
Букварик стежечку
провів. (двічі)
Приспів: Букварику,
букварику
Про все розкажеш
ти,
Про зоряні
ліхтарики,
Про ріки і мости.
Про кізку з
козенятами,
Про вовка і сову,
А я усе шукатиму
Відповідь просту.
2. Склади збираються в слова,
Аж закрутилась
голова.
Слова у речення
біжать
За ними треба
поспішать. (двічі)
Приспів, програш.
3. Читаю речення малі
Про ліс і квіти на
землі.
І про швидкого колобка,
Що від бабусі утіка. (двічі)
Приспів
Буквар
: За пісню дуже дякую , вам діти !
Всіх першокласників я хочу запросити
У подорож веселу та цікаву
Бо всі ви маєте на це сьогодні право .
Шановні , мої діточки !
У цей святковий час
Веселе місто Алфавіт
Запрошує всіх вас .
Діти беруть в руки літери (перед собою )
Діти:
Ми літери відомі ,
Але про кожну літеру
Ви знаєте не все
Ми літери незвичні
Ще
й дуже симпатичні,
Бо
кожна жарт чи віршик,
Чи
загадку несе.
Учитель. Перекличка; раз, два, три!
Перша букво, говори!
А. Всім відомо:
Буква «А» Алфавіту голова!
Б. Йшов баранчик
з нами в ліс, На рогах травичку ніс,
В. Буква «Ве»
така цікава: Стовпчик — зліва, дужки — справа.
Г. Буква «Ге» як
кочерга, В неї є одна нога.
Ґ . «Ґе» вгорі ріжечок має, Кожен першокласник знає.
Д. Подивись:
маленькій дім. Буква «Де» — як дах на нім.
Е. Далі після
букви «Д» Йде зубаста буква «Е».
Є. «Язичок у
мене є!» — Вихвалялась буква «Є».
Ж. Сніжинка не
розтане вже, Бо ця сніжинка буква «Же».
З. Наче рідні
дві сестри — Буква «Зе» і цифра три.
І. Буква «І» —
як одиниця, Гостронога, наче спиця.
И. Намалюю палки
три, От і вийде буква «И».
Ї. Це чиї
крапки? «Мої!» — закричала буква «ї»
Й. «И» у шапочці
новій Перетвориться на «ій».
К. Як пів букви
«Же» — така Ця кумедна буква «Ка».
Л. Лис ласкає
лисеня, А лосина лосеня, Лев ласкаво лапою Левеня поляпує.
М. Буква «еМ» —
як дві гори, Що стоять, мов дві сестри.
Н. — Чи це
буква, чи драбина? — Дивувалася дитина.
— Ну, якщо один
щабель, То, звичайно, буква "еН".
О. Буква «О»
така от кругла, Хто не бачив — подивись;
Наче сонця, наче
бублик, Мов обручик — хоч котись.
П. На хокеї, на
футболі, Буква «Пе» — ворота в полі.
Нам знайома буква
ця — Ніби планка на стовбцях.
Р. Тигреня весь
день ричало, Букву «еР» — воно вивчало.
С. Придивіться вночі до небес, Світить місяць там буквою «еС»
Т. Букву «Те»
потрібно знати, З неї пишуть слово «тато».
У. Сказав
горобчик: «Букву "У" Боюсь я дуже, татку!»
Татусь питає: «А
чому?» — «У» — схожа на рогатку!
Ф. Що це? Ключик
від замка? Ні! Це буква «еФ» така.
Х. Хрюша
хрестики малює. Ну й художник — ха! ха! ха!
«Це не хрестик! —
каже Хрюша. Я вивчаю букву "Ха"».
Ц. Буква «Це» —
внизу гачок, Наче з краником бачок.
Ч. «Че» з
четвіркою так схожі! Хто їх розрізнити зможе?
Ш. Три стовпці,
внизу межа - От і вийшла буква «Ша».
Щ. Букву «Ща»
впізнає кожен, «Ща» на щітку трохи схожа.
Ь. Я не шість, я
— м'який знак, Це повинен знати всяк.
Ю. Буква «Ю» —
вона така: Бублик став коло кілка.
Я. — Я і буква,
Я і слово! — Вихвалялась буква «Я». —
Та чомусь у
алфавіті Стала аж позаду я.
Буквар. Бачу, букви вам відомі,
З ними добре ви
знайомі!
Але все ж я для
порядку
Загадаю вам
загадку.
Тридцять три
богатирі —
Всі живуть у
букварі!
Діти.
Букви!
Пісня « Місто це Алфавіт» ( на муз .
«Маленькая страна»)
1.Є в світі місто
чудернадське,
Літери там
живуть.
Тільки за руки в ряд беруться
Завжди слова нам
чуть.
Лише найкращі, добрі,
щирі
Линуть до нас слова:
Мама, татусь і Бать-ків-щина
Мир, щастя, доброта.
Приспів
Місто - це
Алфавіт,
Місто -
це Алфавіт,
Будем
дружити, в мирі жити.
Хай
буде кращим світ!
2.Літер багато, диво-
міста
Вивчила дітвора.
Їм усміхались вони привітно
Зі сторінок букваря.
Будемо часто
зустрічатись
З вами тепер завжди,
Будем разом ми нав-ча-тись,
Щоб мудрими рости.
Приспів
Буквар:Спасибі , друзі , за слова хороші ,
Бажаю дванадцяток вам !
У зошитах , в щоденниках , в журналі
Нехай стоять вони на радість нам
Але у мене для вас є ще один сюрприз.
Це підручники нові для навчання дітворі.
(Виходять Читанка, Рідна мова,
Математика)
Читанка: Я ваша перша читанка,
Красива в мене свитонька.
Цікаві сторінки, є вірші і
казки.
Покажу вам сто земель
І космічний корабель.
Даруватиму щодня
І забави, і знання.
Рідна мова:Як найчарівніша колискова
Плекає вас з дитинства
рідна мова.
То піснею злине, то гарною
казкою,
То словом догани, то доброю
ласкою.
Під мамине слово ви
виросли нишком.
Шануйте, друзі, цю гарну
книжку.
Математика: Один, два, три, чотири, п’ять!
Вміють діти рахувать.
Дуже точна я наука
І мене всі люди вчать.
Я потрібна всім – це
знайте,
Математику вивчайте!
Вчитель: Малята, ваші нові підручники подарують вам багато нових знань. Ну, а ми
їм сьогодні подаруємо частівки.
Виконують частівки.
***
Приготуйте
фотоплівки
І зніміть на згадку нас.
Заспіває вам частівки
Наш веселий перший клас.
***
І зніміть на згадку нас.
Заспіває вам частівки
Наш веселий перший клас.
***
Як були ми ще
малими,
Всі казали :малючки!
А тепер не малючки
ми-
Ми вже справжні
першачки!
***
Ми навчились
рахувати
І письмово, і в
умі.
Нам не треба
калькулятор,
Калькулятор – ми
самі.
***
Всі навчилися
писати,
Ну і я навчилась
теж.
Кажуть вчителька і
мати:
«З ліхтарем не
розбереш»
***
Продзвенів уже
дзвінок,
Починається урок.
Ой, коли він вже мине,
В нас голівонька гуде.
***
Починається урок.
Ой, коли він вже мине,
В нас голівонька гуде.
***
Діти літери учили,
Нічками не спали.
Істи, питоньки хотіли.
Та часу не мали.
Нічками не спали.
Істи, питоньки хотіли.
Та часу не мали.
***
Хоч і важко вчитись нам,
та ми не здаємся,
головне уміть списати,
ось тоді "прорвемся”.
та ми не здаємся,
головне уміть списати,
ось тоді "прорвемся”.
(Виходять четвертокласники).
- Ми навчаємось у школі вже чотири роки.
Тому шкільні будні нам звичні й приємні, хоча бувало, і ми потрапляли у
різні історії.
- А щоб з вами такого не сталося , ми вам
дамо кілька порад.
- Щоб не дивитись похмуро і скоса,
Ніколи не вчіться писати носом!
- Щоб не гнітили вас горе і біди
До кінця з’їдайте сніданки й обіди.
Нещастя женіть, наче воду крізь сито!
Найкраще вчасно перекусити!
- А трапиться двійка, гірка, мов цибуля,
Хоч як вона клята пече вас і муля,
Сльози видушує й кислу міну.
Миріться й приймайте як вітаміни.
- Хай кожен із вас буде готовий Покуштувати гірчиці і хрону.
- Зате, хоч і буде в навчанні важко – Дванадцятки цвістимуть в журналі як ромашки.
(Роздають першокласникам паперові ромашки з
12)
Першокласники:
1.
Багато
доброго, нового
Життя відкриє ще для нас.
Як перша сходинка до нього
Для всіх нас став наш перший клас.
2.
Все
починається в житті з малого:
З зернини - хліб, з промінчика – зоря.
А люди всі свою дорогу
Починають з Букваря.
3.
Добрий
, Букварику,
Перша книжко!
Хочеться навіть плакати трішки.
4.
Жаль
розлучатися, хоч і треба.
Ми не забудем ніколи про тебе.
5.
Спасибі
тобі за добру науку.
За паличку першу і першу букву.
6.
Ми пам’ятатимем довгі роки
Добрі і мудрі твої уроки.
7.
Прощавай,
Букварику,
Наш найперший друже!
Всі: Ми тобі, Букварику, дякуємо
дуже!
на мотив пісні «Із сиром пироги» .
1.Прийшли ми всі на свято,
На свято букваря,
І вивчили всі букви,
Усі – від а до я!
Гей, чули, чули, чули,
Гей, чули, чули ви.
З буквариком ми дружим,
Він з нами назавжди.
2.Завершується свято,
Вшануймо букваря,
Відкрив він нам дорогу
До знань від а до я.
Гей, чули, чули, чули,
Гей, чули, чули ви.
З буквариком ми дружим,
Він з нами назавжди.
Вчитель:Дорогі діти! Шановні гості ! Наше свято добігає свого кінця. Ми щиро
вдячні тим, хто завітав на наші перші жнива. Сподіваюсь, що зібрані зернятка
знань проростуть рясним урожаєм у майбутньому, а тепло сьогоднішнього свята
залишиться у серцях наших дітей назавжди!
Дуже весело гуляти
Нам на святі
Букваря,
Та прощатися із
святом
Нам пора уже,
пора!
До нових
зустрічей!