Осінь щедра, прощавай!

Осінь щедра, прощавай!

    

                                       Прикмети неповторні осінь має,

                             Вона своїми чарами вражає,

                                     Ну як про це пісень не проспівати,

                                    Коли в природі сумно і бентежно?

                           Красу у віршах хочем передати,

                                   Бо землю любим ми свою безмежно! 

 Мета: вчити бачити красу рідного краю, милуватися її дарами. Розвивати спостережливість, творчі здібності. Виховувати любов до праці, шанобливе ставлення до хліба, повагу до традицій рідного краю.

(Зала прибрана вишитими рушниками, осіннім листям. У кошиках дари

 осені - овочі та фрукти. На задньому плані «прилавки» з вінками цибулі, часнику, овочами та фруктами. На «візку» морква, буряк, гарбузи.)

Обладнання та матеріали:

фонограми пісень, сопілочки, гілочки з штучним листям, штучні колоски, коровай на вишитому рушникові; українські костюми, костюм Осені, костюми Гарбуза, Дині, Моркви, Цибулі, Капусти, Часнику, Картоплі,

Буряка, Огірка.

Вчитель: :Доброго дня всім! Сьогодні ми всі вас запрошуємо поринути і відчути красу природи. Тому що саме в цю пору року вона неповторна, чарівна і музична.

   За осінніми турботами ми й не помітили, як закінчується уже й другий місяць осені.

Нині в залі нашій розцвілися квіти!

Ні, не квіти то – наші рідні українські діти.

Гарні дітки, добрі дітки – нічого сказати –

Буде ними пишатися Україна – мати!

1.     Любі друзі! Хоч маленькі,

Ми вже добре знаєм,

Що звемося українці

Й українських предків маєм.

2.     Батько, мати, брат, сестричка

І всі члени роду –

          Всі належать до одного

          Українського народу.

3.     Бо родитись українцем –

Це велика честь і слава,

Рідний край свій полюбити –

Найважніша  з усіх справа.

4.     Українка я маленька,

Україна – моя ненька,

В неї щира я дитина,

Добра, люба та єдина.

5.     Вірна я дочка народу,

Бо козацького я роду;

          Щиро я свій край кохаю,

           Роду іншого не знаю.

6.     Так я завжди буду жити,

Рідний край буду любити.

          Українцям помагати,

          Україна — моя мати!

7.     Українець я маленький

Україна – край рідненький.
Вірний син я свого роду,
Українського народу

8.     Все, що рідне, я кохаю,

Всім, хто рідний, помагаю,
Своє ціную, всього вчуся,
І до рідного горнуся.

9.     Знай і ти своє  любити,                                                                                                  Все вивчати і цінити.
Знай що найчесніше діло –
Свого боронити сміло.

10.     Українці й українки,                                                                                                      Всі кохають до загину                                                                                                       Славну землю батьків своїх,                                                                                                     Свою рідну Україну.

        

Діти виконують пісню «Заспіваймо пісню за Україну» (сл. О.Пономарьов)

Ми ніколи не зрічемося рідної мови
Ми ніколи не зрічемося рідної землі
І боритеся, поборите будь-які змови
І боритеся, поборите все, що у злі

Заспіваймо пісню за Україну
За її незалежність, за волю її
Заспіваймо пісню за Україну
Бо потрібна допомога моїй рідній землі

Ми піднімемо наш прапор знову і знову
Слава рідній Україні, слава рідній землі
І боритеся, поборите будь-які змови
І боритеся, поборите все, що у злі

Заспіваймо пісню за Україну
За її незалежність, за волю її
Заспіваймо пісню за Україну
Бо потрібна допомога моїй рідній землі

Ведуча: Завітала осінь до нас в Україну,

Одягла в червоне намисто калинуБо ж вкраїнська осінь -Це пишні жоржини, айстри різнобарвні,Горішки ліщини, буряки цукрові,Кукурудза стигла, гарбузи медові,Різні повидла, варення, соління,Гриби в маринаді...

Тобі, щедра осене, всі у нас раді:І білочка в лісі, і в садочку квіти,

І горобчик в полі, і дорослі й діти.

1. Сонце  низько  чи  високо                                                                                                         Посила  землі  уклін ,                                                                                                                     З  ним  приходиять  пори  року                                                                                                     І  приносять  безліч  змін .

2. Зима  синьо- біла , морозно-срібляста ,                                                                                          Весна – це  красуня  в  зеленім  вбранні ,

Літо –барвисте,  осінь  - багряна ,

Та  кожна  із  них  до  вподоби  мені .

3. Відкриваємо  завісу ненароком ,

Заглянемо  в  чудову  пору  року ,

Що  зветься  осінь .

Тоді  вона  є  чарівна ,

Коли  стає  золотокоса .

4. Зібрали  вже  пшеницю  й  жито ,

Минуло  тепле  миле  літо .

У  двері  осінь  стука  золота ,

У  полі  сходить  молоде  й  зелене  жито .

5. На  клумбах  вже  сумують  квіти ,

В  холодні  роси  оповиті .

Надходить   осінь  золота ,

І  листя  жовкне  у  садах .

6. Осінь  добра , щедра , мила ,

В  гості  просимо  тебе .

Кожен  місяць  твій  осінній

Подарунки  нам  несе .

(Діти виконують пісню про осінь)

Дарунки осені

 1.Щоранку ясне сонечко так лагідно нам світить,

                     І щиро усміхається нам осінь золота.

                     Як справжня чарівниця закінчила роботу,

                     І щедро так дарує усі свої дива.

Приспів:

З малого зернятка стрункий колосок,

З краплинки сонечка солодкий медок,

                             З малої вітоньки – рясний виноград,

                             Червоні яблучка – усе для малят.

                           2.Турботлива, як матінка, як гарна господиня,

Для всіх придбала осінь дарунки дорогі.

За смачнії горішки, за стиглі жовті дині,

За ягідки калинові ми дякуєм тобі.

Приспів: ( 2рази)

З малого зернятка стрункий колосок,

З краплинки сонечка солодкий медок,

                             З малої вітоньки – рясний виноград,

                             Червоні яблучка – усе для малят.

( З’являється дівчинка – осінь)

          Я – Осінь!

По землі простую швидко,

Кольори міняю.

І тепер на поле рідко

Сонце посилаю,

Щоб земля могла спочити

І набратись сили,

Бо ж вона пшеницю й жито

Для людей зростила.

Фруктів, овочів багато –

Усього доволі!

А тепер спочинок – свято

Буде в лісі, в полі…

А на землю дощик буде

Часто накрапати,

Щоб спочинок мали люди

І земелька – мати!

Щедрим золотом укрию

Гори і лісочки

І дощами гарно вмию

Всі поля й садочки.

 Ведуча:

Раді ми тебе вітати на нашому святі. Ось послухай, які чудові вірші діти вивчили про тебе!

1.     Осінь. Осінь. Лист жовтіє.

З неба часом дощик сіє.

Червонясте, золотисте

Опадає з кленів листя.

2.     Діти ті листки збирають,

У книжки їх закладають.

З них плетуть вінки барвисті –

Червонясті, золотисті.

3.     Облетіло літо листячком із клена

Лиш ялинка в лісі сонячно – зелена!

Журавлі курличуть: « Летимо у вирій!»

Пропливає осінь на хмаринці сірій.

4.     Журавлі летять у вирій,

Шлють останнє « прощавай»,

Літечко з собою кличуть,

Забирають в теплий край.

( Діти виконують пісню « Відлетіли журавлі»)
Відлетіли журавлі за ліси-діброви, 
Розгойдали на крилі пісню колискову. 

Приспів:
Сумно їм летіти зграями у вирій,
Сонечко не світить, сонечко не гріє.

Відлетіли журавлі, небо закружилось,
Жовте листя до землі осінь розтрусила.
Приспів

Ви журавлики малі, білі-білі крила,
Повертайтесь, журавлі, на Вкраїну милу.
Приспів

5.     Осінь наша осінь –

Золота година.

Неба ясна просинь,

Пісня журавлина.

         6. Бабиного літа

Довгі, білі коси…

І дорослі й діти

Люблять тебе, осінь…

          7. Чудова пора -  осінь!

 На городі - урожай!

 Що захочеш – те й збирай!

Огірки і помідори,

Морковицю і салат,

Цибулинки і перчинки,

І капусти цілий ряд!

Ведуча: А чи знаєте Ви, який овоч найголовніший? Жовтий, круглий, головатий,

Весь перистий та бокатий.

Він дітей багато має,

Їх гуляти не пускає. (Гарбуз)
А ось, здається, і він.

Осінь: Ти, Гарбуз, всьому господар,

Ти найголовніший на городі.

Як живе твоя сім'я? 

Гарбуз: Добрий день, красуне Осінь!

Все достигло й налилося,
Підростаємо щодня

Я і вся моя рідня.

Ведуча: По городу Гарбуз ходить,

Всіх із роду оглядає.

Кого хвалить, кого учить,

А кого і научає.

І звернувся до ґаздині,

Молодесенької дині.

Гарбуз: Розкажи мені, красуне,

Як ти влітку працювала?

Може, трохи лінувалась?

Чи сумлінно дозрівала?

Диня: Ой, Гарбузе – Гарбузенко,

Вічно ти підозри маєш,

 Не сидиш на однім місці,

По городу все гуляєш.

Бачиш же, я постаралась,

 Ніжним соком все набралась,

 Налилася на всі боки,

І важкі вже мої кроки.

Гарбуз: Ой, чудова ж господиня,

Моя ніжна, смачна Диня.

А що скажуть Огірочки –

 Мої любі сини й дочки?

Огірки: Не свари нас, любий татко.

 Гарно ми росли… спочатку,

Та якісь дощі махнули –

 Заховатись ми забули.

 Коли сонечко світило,

Ми листочками не вкрились,

На кілках – шнурках висіли

 І, звичайно, перезріли.

Гарбуз: Ой, ну що ж, я розумію.

Та надіятися смію,

Щоб в наступне знову літо

 Все завчас буде прикрито.

А що тут за каруселі,

Чому всі такі веселі?

Морква: Любий братику, послухай,

І сестрицею пишайся,

Бо не просто я Морквиця –

 Гарбузовая сестриця.

Я пробилась в депутати,

Скоро буду виступати

І доб’юся для городу

Перегною аж підводу! О!

Гарбуз: Радий, радий я, сестрице,

Маєш розум, хоч дівиця.

Пишна, гарна і в достатках,

А тепер ще й депутатка.

Ну, а як же Бурячок,

Мій шановний своячок?

Буряк: Що казати, я – у нормі,

 Круглий, чистий, соком повний.

Так же кольором налився,

Ніби в Африці родився,

 Буде борщ смачний, червоний,

З бурячком такий чудовий.

Гарбуз: Добре, добре, зрозумів,

Що ти роду не підвів.

А що скаже Бараболя?

Як жилося їй у полі?

Картопля: Хоч проблем було багато,

Та не буду нарікати.

Мене люблять, поважають,

Другим хлібом називають.

Можу бути у меню

 Хоч по кілька раз на дню.

Гарбуз: Так, звичайно, правду кажеш,

 Людям ти сердечно служиш.

Хоч циганської натури,

Та високої культури.

Задоволений я вами,

Бо багатий родичами.

А Цибуля в нас чудова,

Правда, трохи гонорова,

Але, якщо лад у вас,

Страва буде – вищий клас.

Цибуля: Не соромте мене, дядьку,

Бо покину зараз грядку,

Я серйозна у всіх справах

І смачна у різних стравах.

Диня: Не сердись на дядька, люба,

 Бо від нервів смаку згуба.

Усі знають – рід наш славний,

Гарбузовий рід преславний,

Тож тепер, Гарбузе – батьку,

Всім подякуй для порядку.

Гарбуз: Я вклоняюся Вам ґречно

 І всім дякую сердечно,

А також даю наказ:

Щоб любили люди нас

 І смачні вживали страви –

не псували тої справи.

Хай наш рід чудовий буде,

 На поживну користь людям.

1.Осінь щедра, осінь мила!

Ти усе позолотила!

Вбрала в золото дерева,

Помогла ти кому треба!

( Осінь роздає колосочки)

        2.Колосе пшеничний,

Ти наш хліб одвічний,

З доброї зернини

Ми тебе зростили.

3.Від землі щоднини

Набирався соків,

Сонцем наливався,

Повний та високий

На добро пишався.

4. Колосе багатий,

З доброї зернини,

Це від тебе, брате,

Щастя у людини.

Набиравсь ти сили.

( Діти виконують пісню « Золота пшеничка»)

 Золота пшеничка

1. Ясне сонечко світило, а з хмарки водичка.

Виростала, дозрівала золота пшеничка.

Вітер котить колосочки, вітерець гойдає,

Вже пшениченька – сестричка в полі достигає.( 2 рази)

2. Золотенькі колосочки я серпом стинаю,

І в снопи собі гарненько,  рівненько складаю.

Буде, буде коровай на столі у хаті

Для дідуся, для бабусі, для мами і тата. ( 2 рази)

4.Слава урожаю на полях!

          Слава короваю на столах!

     Слава тим, хто зростив урожай!

     Слава тим, хто надбав коровай!

5.Пахне полем, колосками

Цей хороший урожай.

Працьовитими руками

Пахне красень – коровай!

6.У народі хліб, мов матір, поважають.

Ця шана з плином часу не зника.

І дорогих гостей завжди стрічають

З хлібиною в барвистих рушниках.

Ведуча:

Тож  вітаєм, любі гості, вас на нашім святі!

І щоб ви, як щедра осінь, всі були багаті.

І здорові, як водичка з джерела дзвінкого.

Всі ми зичимо вам щастя світлого, людського.

Ми з відкритим щирим серцем до гостей ідемо

І для вас на рушникові хліб і сіль несемо!