Осінні зустрічі

 Осінні   зустрічі

                                          2015 рік                                   

Оформлення зали: осінні квіти, гірлянди з пожовклого листя, різнобарвні кульки.

Ведуча.   От і жовтень стоїть на порозі,

                 Розфарбовує гарно ліси.

                 Щедра осінь давно у дорозі-

                 І добра принесла, і краси.

                І красою нам очі милує,

                Тішать серце рясні кольори…

                І врожаєм хорошим дивує,

                Усміхається сонце згори.

- Осінь часто звуть чудовою, замріяною, золотою. Слухаєш, спостерігаєш природу в осінні дні й відчуваєш її урочисту красу. У ній поєднались чарівність барв теплого літечка з першими подихами зимових холодів. У цей чудовий день жовтня ми зібрались на свято Осені.

1. А осінь вже постукала в вікно.
Чарівна осінь, сонячна і світла.
Ще гріє серце сонячне тепло,
Зелена барва на лугах не зникла,

2. Ще синє небо радістю цвіте
І хори коників лунають стоголосо,
А вдень і не подумаєш про те,
Що у дворі стоїть красуня-осінь.

3. Земля красива, наче у раю,
Ще усміхаються привітно диво-квіти...
Земля їм віддає красу свою,
Та вже недовго їм палахкотіти...

4. Бо над віконцем ластівок нема,
Лелеки в небі до тепла гайнули...
Верба над річкою схилилася сумна,
Веселі літні дні давно минули...

 

Пісня «Диво-осінь»

Гарні дні, ласкаве диво,

Осінь тепла, золота!

Кольорове і красиве

Листя тихо обліта.

---Приспів:---------

Осінь, осінь, осінь -

Ти ласкава казка

І в осінню днину

Годі сумувать.

Осінь, осінь, осінь -

Ти остання ласка.

"Здрастуй, диво-осінь!" -

Буду я співать.

---------------------

Сонечко ще гріє добре

І гуляють дітлахи.

Та летіти ген за обрій

Вже збираються птахи.

---Приспів.---------

Птах летить в краї далекі,

Осінь каже: "В добру путь!

До побачення, лелеко,

Повернутись не забудь!"

Приспів.

1. Осінь, осінь, осінь,
     Медом пахнуть роси,
     Журавлі курличуть в небі
     Та вітри голосять.
      Рідко сонце світить,
     А на голих вітах
     В’яже осінь рукавички
     З бабиного літа.

2.      Красуня-осінь, славна чарівниця,

         милуємося всі з її краси.

         Які веселі фарби, подивіться,

         Поклала осінь на гаї й ліси!

    3.    Тихо осінь ходить гаєм,
Ліс довкола аж горить.
Ясен листя осипає,
Дуб нахмурений стоїть.
І берізка над потоком
Стала, наче молода.
Вітер, мовби ненароком,
Їй косиці розпліта.

    4.    Коли вона загляне в сад —
Наллється соком виноград.
І пізні яблука ранет
Солодкі стануть, наче мед.

      5.  Як помандрує по гаях
             З чарівним пензлем у руках —
             Все розмалює на путі,
             Дерева стануть золоті.
             І ми її уклінно просим:
              — Заходь у гості, щедра осінь!

(Сходять)

(Звучить музика, заходить Осінь.)

Осінь.   Я – красуня Осінь, в лісі походила,

              Для дітей старалась, кольори змінила.

              Осінь я. Осоння листом засипаю,

              Осінь... Трави сонні долу нагинаю.

              Ранками – імлиста, вдень – як позолота,

              Розкидаю листя – це моя робота.

(Осінь ходить і сипле  пожовклі листочки)

1. Не пустою прийшла до нас Осінь,

    В неї повно достатку в мішку,

    Покосили вже гречку та просо,

    І отави в стогах на лужку.

2. Саме груші солодкі поспіли,

    Пахнуть яблука, наче в меду.

    Повен соку янтарної сили,

    Виноград золотіє в саду.

3. Непомітно піде собі Осінь...

    Все коротшає день щодоби.

    Тихо дощик осінній моросить,

    Журавлів відлетіли ключі.

4. Золота красуня Осінь-чарівниця

    По землі ступає, золотом іскриться.

    В жовте і червоне листячко фарбує,

    І картинки дивні, чарівні малює.

5. Красуня Осінь, ти така чарівна!

    Найкраще платтячко вдягла!

    І я люблю тебе найбільше,

    Бо ти, як Фея лісова.

Пісня «Осінь-чарівниця»

Осінь – чарівниця у гості прийшла

І дарунки щедрі діткам принесла:

Яблука і груші, стиглий виноград

Осені дарунки для усіх малят.

Яблука і груші, стиглий виноград

 Осені дарунки для усіх малят.

Осені дарунки радість нам несуть

І в корзинки наші щедро так кладуть.

Яблука і груші, стиглий виноград –

Осені дарунки для усіх малят.

Яблука і груші, стиглий виноград –

Осені дарунки для усіх малят.

Осінь.

    Ось я за сосною

    Ось і листя в’ яне

    Це завжди за мною

    Йдуть густі тумани.

    Ранками імлистими.

    Вдень, як позолота

    Обриваю листя я – це моя робота.

    Не сама до вас прийшла –

    Місяці я привела.

                       ( заходять осінні місяці ... )

Вересень.  У Вересня щедра рука.

-          Заходьте! – він з двору гука.

І яблука трусить з гілок,

І сипле в портфелі сливок,

Солодкий зрива виноград –

І кожен з нас Вересню рад.

Бо щедра, ой щедра рука

У Вересня – трудівника.

Жовтень.     Не встигла осінь відпочити,
                      Пройтись лісами і садами,
                      Все листя їй позолотити,
                      Намилуватися плодами,
                      А вже земля про літо мріє
                      І я спішу її зорати,
                      Щоб золотим зерном засіять
                      Поля, на урожай багаті. 

Листопад.     Пожовкло листя і трава –
                        І я вступив в свої права.
                        З дитинства до роботи звик:
                       Я садівник, орач, двірник.
                       Шаную дуже чистоту –
                       Зриваю листя і мету
                       З своїми друзями-вітрами
                       Бо вже зима не за горами. 

Ведуча.  Дякуємо вам, брати – місяці за вашу  щедрість, за рум’яні яблука, соковиті груші, за моркву й бурячки, за картоплю й кукурудзу, за всі-всі овочі та фрукти, якими ви нас щедро пригощаєте. А ми вам даруємо пісню. Слухайте.

Пісня «Кап-кап»    

Хмарка біла-біла в небі голубім

Раптом потемніла і почувся грім,

Дощик не барився, він співав пісні,

У вікно настукував мені.

Дощик капає зі стріхи, кап-кап-кап,

Я ступає тихо-тихо, кап-кап-кап,

Сумно йти мені по суші, кап-кап-кап,

Я гуляю по калюжах, кап-кап-кап...

Крапельки сріблясті - дощику, привіт!

Умивають рясно цілий білий світ,

Всім навколо сумно, я одна сміюсь,

Я дощу ні краплі не боюсь.

Дощик капає зі стріхи, кап-кап-кап,  |

Я ступає тихо-тихо, кап-кап-кап,     |

Сумно йти мені по суші, кап-кап-кап, |

Я гуляю по калюжах, кап-кап-кап...   | (3)

Кап-кап-кап... Кап-кап-кап...

Кап-кап-кап... Кап-кап!

 

6.     Пожовтів зелений сад,

        Вже почався листопад.

        Дощик часто накрапає,

        Нас гуляти не пускає.

7.     Як на небі сонечко –

        Можна йти гуляти,

        І стрибати, й бігати,

        У футбола грати.

8.     А як небо хмуриться,

        Дощик накрапає,

        Парасолька всіх малят

        Від дощу сховає.

(Танок із парасольками)

Ведуча. Осінь – трудівниця, а ще вона – витівниця. Запрошує дітей і дорослих на цікаву виставу.

Вистава «Сперечались овочі»

Дійові особи:  Морква, Буряк, Огірок, Цибуля, Диня, Гарбуз.

Морква.        Кожен знає, що морквиця

                    На городі — мов цариця.

                    Коси довгі, кучеряві,

                    Та ще й платтячко яскраве.

                    Я смачна і вітамінна,

                    I не гірше апельсина.

                    Той, хто моркву поважає,

                    До ста років доживає!

Буряк.           Ой, розхвасталась, дивітъся!

                    Ти не схожа на царицю.

                    Я від тебе красивіший:

                    Червоніщий і товстіший.

                    Український борщ чудовий

                    По усіх краях відомий.

                    У борщі я головний,
                    Борщ без мене — не смачний.

Капуста.     Я капусточка гарненька,
                     Я кругленька чепурненька
                     З мене страви всі смачні
                      Їжте й дякуйте мені.

Огірок.          А зелені огірки

                    Всі вживають залюбки.

                    Нас шанують недаремно:

                    Дух наш свіжий і приємний,

                    На канапці і в салаті

                    Ми і в будень, і на святі.

 Цибуля.        На цибулю нарікають,

                    Що до сліз я допікаю.

                    Вибачте, та я не винна,

                    Бо я — лікарська рослина.

                    Соком з медом почастую

                    I здоров'я подарую.

Петрушка

                     А у мене, а у мене
                     Листя гарне і зелене.
                     І приємне, й запашне —
                    Дуже люблять всі мене.
                    Я і ліки, і приправа.
                    Ну яка без мене страва?
                    Вітамінів стільки маю!
                    Різні страви прикрашаю.
                    Корінець біленький в мене,
                    Я — петрушечка зелена!

 Диня.            Знаменита жовта диня

                    На городі господиня.

                    Я — солодка, соковита,

                    Покуштуй — не схочеш пити.

                   А як їстимеш саму—

                    Всі хвороби прожену!

Гарбуз.          Не сваріться, любі! Годі!

                    Я найстарший на городі.

                    Я — веселий і бокастий,

                    Жовтогрудий і смугастий.

                    Я – чудовий дар осінній

                    З гарним і смачним насінням.

                    Хто їсть кашу гарбузову –

                    Буде сильним і здоровим!

Пісня «Ми корзиночки несем»

1. Ми корзиночки несем , (ідуть по колу "несуть перед собою корзини)
   Дружно з піснею ідем
   Гей, збирай урожай І на зиму запасай
   Гей так ти збирай І на зиму запасай (Зупинились+пружинка)
   
   2. Кукурудзу ми зберем (ідем по колу, однією рукою несем корзику, а іншою, тією, що від кола, збираєм урожай)
   Спілих соняхів нарвем
   І горох про запас Урожай хороший в нас
   Гей, так, про запас Урожай хороший в нас (Зупинились+каблучки)
   
   (у центрі кола лежить кабачок - дитина)
   3. Ти, пузатий кабачок (стоять, махають пальчиком"ну-ну-ну)
   Належав собі бочок
   Не лінуйсь, час не гай І в корзиночку стрибай (стрибають на місці 1 раз)
   Гей, так, час не гай І в корзиночку стрибай.

Осінь

    Іду від вас з любов’ ю в серці.

    Причарували ви мене,

    Але зустрінемось вже скоро,

    Як тільки літечко мине.

-До побачення, любі діти!!!

-Всі: До побачення, Осінь!!!

Ведуча.  Ось і настала пора прощатися. Сумно, звичайно, коли природа завмерла і чекає приходу зими з її снігами та морозами. Але люди дякують тобі, осінь, за щедрий урожай. І ми не будемо сумувати, а попрощаємося з тобою до наступного року.